Як змінилось життя в Польщі та Україні в час епідемії?

zhinka-v-masci-na-foni-vulytsi

Пандемія коронавірусу та епідемічний стан, запроваджений у Польщі та Україні, є явищами, пов’язаними не тільки зі здоров’ям людини. Помітний вплив спостерігається в економічних процесах, способах організації роботи, освіті та побутовому житті людей. Так змінюються і наші щоденні звички та спосіб мислення.

Як змінилось життя українців та поляків за час епідемії? Які зміни відбулись у нашому соціальному та особистому житті? Українці та поляки дуже схожі ментально та психологічно, а чи однаково ми переживаємо епідемію?

Матеріал підготовлений на основі соціологічних опитувань проведених Кафедрою теорії та дослідження соціальних практик університету ім. Адама Міцкевича в Польщі та агенцією Postmen в Україні.

Більшість людей в Україні та Польщі вважають що тривалість кризи, пов’язаної з епідемією коронавірусу обмежиться трьома-чотирма місяцями.  Проте завжди залишаються ті, хто мають більш оптимістичне бачення подолання та виходу з кризи.

Повсякденне життя

zhinka-i-cholovik-v-maskach-na-vulyci

Найвідчутніший вплив запровадження режиму пандемії можна спостерігати саме у буденності кожної людини. Більшість жителів як України так і Польщі почали частіше зважати на особисті простір. Загалом, задля власної безпеки та безпеки оточуючих рідшими стали рукостискання, товариські зустрічі і зібрання. Дезінфектори стали одним із найважливіших підручних засобів, а також спостерігається підвищення рівня особистої гігієни та санітарної культури.

Водночас можна стверджувати, що помітним явищем є зростання рівня самодисципліни, зокрема, суттєво знизилась кількість людей, які перебувають за межами дому без необхідності. Проте дотримання всього вище переліченого також має вплив на психологічне здоров’я. Незалежно від країни проживання люди помічають зростання рівня тривоги та моральної втоми. Це може бути наслідком відсутності контролю над ситуацією. Повсякденні обмеження зумовлені введенням епідеміологічного стану у більшості випадків спричинюють неможливість виконання повсякденних обов’язків у повному обсязі. Таким чином у людини з’являється стурбованість фінансовою складовою життя.

Уряди обох країн ввели високі штрафи за порушення карантину, відвідини заборонених місць та прогулянки без масок які прикривають обличчя. Так, в Україні за порушення можна отримати штраф на суму до 34 тис. гривень, а в Польщі – до 30 тис. злотих.

Транспорт

Що до громадського транспорту – більшість пасажирів у Польщі намагаються  дотримуватись соціальної дистанції або ж відмовились від поїздок взагалі. Урядом рекомендовано пересування за необхідності приватним транспортом. Проте не варто забувати і про обмеження які регулюють і такий вид пересування.

epidemioloh-v-zachysnomu-kostiumi

Ситуація в Україні виглядає дещо інакше, адже поки призупинено всі види пасажирських перевезень, окрім особистого автомобіля.

Також обидві країни на даний момент скасували усі авіа та залізничні сполучення, включаючи міждержавні.

Робота

Тривалість епідемії та її економічні наслідки  складно передбачити. Більшість намагається слідувати принципу віддаленої роботи та максимально його реалізовувати в життя своїх підприємств. Лише невеликий процент людей – ті, чиї умови залишились незмінними, за фізичною неможливістю працювати віддалено. Проте, як завжди, є особи, кому пощастило значно менше, адже деяким роботодавцям доводиться скорочувати штат. Таким чином спостерігається зростання числа безробітних. Також в умовах пандемії значно ускладнюється процес пошуку нового місця роботи. Проте слід зазначити, що ця проблема не є односторонньою. Роботодавці, які потребують нового спеціаліста стикаються із труднощами у працевлаштуванні на всіх етапах: від співбесіди до введення в поточний курс справ нового працівника із мінімальним особистісним контактом.

До речі, польським підприємцям «пощастило» трохи більше ніж українським – в рамках так званого «антикризового щита» уряд запровадив ряд заходів, спрямованих на подолання наслідків епідемії для малого та середнього бізнесу. В Україні заходи спрямовані тільки на незначне полегшення становища підприємств та їх працівників.

Ще одним негативним фактором є примусове закриття закладів громадського харчування, магазинів, готелів, перукарень та салонів краси. Проте як не парадоксально, таке рішення нерідко означає збільшення об’єму роботи. Так працівникам при переході віддалене функціонування доводиться вирішувати абсолютно нові проблеми, які виникають в результаті адаптації до ситуації.

Культурне життя

znachok-maska

Із введенням режиму епідемії як в Україні так і Польщі було вимушено припинено роботу стаціонарних закладів культури.  На даний момент скасовано всі виступи, виставки будь-якого формату, покази в кінотеатрах та ін.. Проте країни із метою підтримки культурної діяльності почали впроваджувати ряд змін. Окремі виставкові центри, музеї, галереї, кінотеатри та інші установи оголосили, що раніше придбані квитки на будь-який захід тепер із відкритою датою. Також для посилення інтересу є можливість відвідин віртуальної екскурсії окремими закладами, іноді навіть у супроводі аудіо-гіда.

Спалах коронавірусної інфекції і як результат впровадження  режиму епідемії   вразив абсолютно усі галузі економіки та соціального життя громадян. Втрат зазнають як великі корпорації так і окремо взятий працівник. Проте кожному необхідно максимально адаптуватись до ситуації яка склалась та не впадати у відчай. Варто створити для себе певний алгоритм дії, який буде найбільш результативним у таких обставинах. Так ви зможете в певній мірі ввести у своє життя колишню розміреність і почуватись більш захищеними.

Залишити відповідь